Отже, слово студентам біофаку про те, що їм не сподобалося:

"Не попереджають завчасно. І це ніде не задокументовано. Підстав ніяких немає, а куратори лякають написати догану, якщо не прийдеш.

Не видали інвентар. Одна мітла на всю групу, зламані граблі,за свої гроші купували рукавички і пакети для сміття.

Нема професіоналізму в підході до даного заходу. Всі повинні бути на своїх місцях. Студенти марнували час замість того, щоб вчитися."

Закон чи порядок?

Перш за все нас зацікавило питання, а чи є ця праця регламентована законом. Дмитро Лукашов, заступник декана біофаку з виховної та навчальної роботи, розповів наступне: "Студенти прибирали під час суботника, присвяченого щорічним Дню довкілля та Місячнику благоустрою (десь з кінця березня до кінця квітня). Адміністрація міста надсилає всім міським організаціям, в тому числі нашому університету, офіційні листи з проханням прийняти участь. Перший проректор Олег Закусило видав розпорядження про проведення. На його підставі я знімаю з занять молодші курси для прибирання території."

Поки що все виглядає цілком логічно. Щоправда, увага, маленький нюанс – за словами Лукашова, в розпорядженні проректора немає чіткої вказівки – прибирати територію, а є – взяти участь у Дні довкілля. Просто за традиціями дана фраза означає саме прибирання сміття. Тобто ініціатива прибирання території студентами походить від адміністрації факультету.

Цікаво, чому замість двірників територію змушують прибирати студентів?

Відповідає Лукашов Дмитро: "Ця земля належить університету, а не місту, і місто не має права розпоряджатися нею, в тому числі її прибирати. Але в складі університету немає спеціальної структури, яка б займалася підтриманням землі в чистоті. Проте якщо тут буде смітник, то на нас (ред.: факультет) мають право накласти грошовий штраф.”

Тобто адміністрації факультетів є матеріально відповідальними за порядок на ввірених їм землях. Один із способів підтримувати чистоту – наймати для цього спеціальних людей і платити їм за це. За словами В’ячеслава Шамрая, заступника голови профспілки університету, така ідея з’являлася в профспілці: "Але ми, знаючи, що в університету невелике фінансування, навіть не підраховували необхідну кількість коштів. Ми знаємо, що всеодно їх нам не дадуть.”

«Суботник»
Історична довідка

В ніч на суботу 12 квітня 1919 року 15 комуністів депо Москва-Сортувальна, пропрацювавши 10 годин, відремонтувавши 3 паровози. В ті часи голоду, розрухи, масового падіння продуктивності праці суботники стали символом нового відношення до праці. Як писав Маяковський:

Мы не уйдем, хотя уйти имеем все права.
В наши вагоны, на нашем пути, наши грузим дрова.
"Дяденька, что вы делаете тут, столько больших дядей?"
Социализм – свободный труд свободно собравшихся людей.

Але з часом суботник із акції виявлення громадянської свідомості перетворився на "обязаловку" і перевірку лояльності до партії.

Куди поділи рай для всіх?

Нічого дивного, що в таких умовах адміністрація біологічного факультету користується давно перевіреним методом – адміністративним ресурсом. Але чи подобається така ситуація самій адміністрації? "Поки що це все робиться командно-адміністративними методами, хоча я вважаю, що це неправильно” – вважає Дмитро Лукашов.

Якщо ж це неправильно, то чому ж це досі проводиться? І як тоді правильно? "Коли я заходжу в аудиторію і прошу: "Будь-ласка, прийдіть", то мене сприймають як представника адміністрації. І відразу негативне відношення до таких заходів. Навіть якщо я скажу тому ж студентському парламенту: "Організуйте суботник”, це буде такий самий тиск адміністрації.

Для того, щоб це було ефективно, повинна бути студентська ініціатива на добровільних засадах”, - стверджує він...

Ось, здається, один з виходів. Тим більше, що за словами пана Дмитра, уже був прецендент – члени організації "Зелене майбутнє", які добровільно садили дерева. Після цього була подібна спроба, яка скінчилася невдачею.

Розповідає представник студпарламенту біофаку Олександр Осипчук: "Рік тому ми збирали людей для того, щоб садити дерева. При тому, що на факультеті вчиться тисяча людей, прийшло тільки п’ятдесят!"

Таким чином, перед незадоволеними студентами є як мінімум три виходи. Перший – добитися виділення з бюджету університету грошей на найману робочу силу для прибирання. Другий – самим зібрати гроші і заплатити цим людям. Третій – організувати добровільну студентську акцію, взяти участь у якій було би почесно.

Доки ні один з вищевказаних виходів (або якийсь інший) не реалізується на практиці, доти й будуть усі під дулом автомата прибирати сміття. Хоча тепер ти знаєш, що суботники є добровільними акціями і ніхто не в праві тебе покарати за небажання брати в них участь. Одним словом: "Не подобається – змінюй!"

Джерело: gazeta.univ.kiev.ua