— Пане Юрію, цікаво, що Вас спонукало стати бізнесменом?
— Це голосно сказано — «бізнесмен». Швидше, підприємець. Я займаюсь підприємництвом з 2002 року. Колись я працював юрисконсультом на підприємстві «Торговий Дім Логос». В принципі, робота мені подобалась, умови були хороші. Але саме займатись юриспруденцією мені не дуже подобалась. Мене більше приваблювала діяльність, пов’язана з економічною сферою, з продажами, з організацією. І от, працюючи юристом, я паралельно відкрив декілька точок з фаст-фудом, де продавав млинці з різними начинками, хот-доги і т.п. Зрештою після звільнення з посади юриста, паралельно з торгівлею їжею швидкого приготування очолив представництво харківської компанії ”Альта”, яка продавала сільгосптехніку та запчастини до неї.

Зрештою, я звільнився і з цієї роботи і повністю зосередився на своїй справі. Для мене дуже важлива свобода — щоб я сам приймав рішення, відповідав за свої вчинки. Так, я би міг залишитись працювати в юриспруденції — переді мною там відкривались великі перспективи, я би міг зробити хорошу кар’єру, — але я зробив вибір на користь підприємницького життя, бо для мене це свобода.

— За освітою Ви юрист, так?
— Я маю дві вищі освіти: юридичну та економічну. Але займатись юриспруденцією мені було не цікаво.

— Мабуть, це батьки Вас намовили вивчитись на юриста. Чи Ви самі так вирішили?
— Тут 50/50 — мені і батьки порадили, і я сам вирішив пов'язати свою діяльність з гуманітарним напрямком. І тоді це було дуже престижно, зрештою, як і зараз.

— А як Ви потрапили в клінінговий бізнес?
— Як я сказав, у мене був бізнес, пов’язаний з громадським харчуванням. Але прийшов час, коли мені відмовили у продовженні ліцензій на розміщення торгових точок, тож я був змушений був його продати. Після цього став думати, чим займатись далі. Шукав ідеї для бізнесу в Інтернеті, і побачив, що продається франшиза «Універсальний Прибиральник». Я зацікавився. Прицінився. Поріг входу в цей бізнес був не дуже високий.

Окрім того, мене привабила сама суть цього бізнесу. Він пов’язаний з прибиранням приміщень, з чистотою, а не з продажем алкоголю і тютюну, наприклад. Це — чистий бізнес, який близький мені по духу.

Далі я прочитав вимоги до франчайзі. Як на мене, цим вимогам я цілком відповідав. Відтак зідзвонився з власником франшизи, з Анатолієм Мельником. Ми з ним поспілкувались, він мені запропонував для більш детального ознайомлення з нюансами цього бізнесу приїхати на всеукраїнську конференцію франчайзі «Універсального Прибиральника» в Сімферополі у вересні 2012 року. Я зібрався і поїхав на цю зустріч. В підсумку поспілкувався там з діючими франчайзі та з самим власником франшизи. Мені дуже сподобався цей бізнес. В свою чергу, власнику франшизи я підійшов за всіма параметрами і він мені її продав. Так я почав займатись цим бізнесом.

— Тобто Ви в мережі «Універсальний Прибиральник» уже цілих 5 років…
— У вересні буде рівно п’ять років з моменту придбання цієї франшизи.

— Що Вам дало придбання франшизи? Чи не краще було відкрити клінінгову компанію за класичною схемою і займатись цим бізнесом під власною торговою маркою?
— По-перше, франшиза — це можливість використання розкрученої торгової марки.

Другий момент — у всіх обласних центрах України представлені філії, які працюють під цією ТМ. Я, коли спілкуюсь з клієнтом, можу себе позиціонувати як представника оцієї мережі. І коли я кажу, що у нас філіями по всій Україні, то, відповідно, відразу зростає значущість моєї організації в очах потенційного клієнта. Тобто він розуміє, що це велика організація, і прийняти рішення співпрацювати з нами йому значно легше.

Третій момент. У нас обороти не дуже великі, тож тримати в штаті окремо бухгалтера мені не дуже вигідно. В «Універсальному Прибиральнику» ж є бухгалтер, який обслуговує всю мережу, відповідно, у мене скорочуються витрати на організацію роботи бухгалтера.

Четвертий важливий момент — це наявність сайту. Сайт розкручений, відвідуваний, знаходиться на перших позиціях в Google. Дуже багато замовлень приходить саме з нього. Тобто, придбавши франшизу, я вже не переймаюсь тим, що мені ще потрібно витрачатись на створення і розкрутку власного сайту.

П’ятий момент — це доступ до досвіду, знань інших франчайзі, моїх колег. Річ в тому, що в клінінгу виникає дуже багато питань, з якими раніше ти не стикався і не знаєш, що робити — як чистити ту чи іншу поверхню, як організувати роботу на об’єкті. А тут в тебе завжди є можливість поспілкуватись з франчайзі з інших міст, які поділяться досвідом. А досвід у всіх колосальний, величезні такі поклади інформації.

Ну, і ще один плюс у франшизі — проведення власником франшизи періодичних зустрічей, зборів, конференцій, коли з’їжджаються франчайзі з усіх міст і відбувається взаємний обмін досвідом, зустрічі з постачальниками, лекції, пов’язані з продажами, з організацією бізнесу, технологією прибирання і так далі.

— З якими труднощами Ви зіткнулися на самих початках, увійшовши в новий для себе бізнес?
— Перший такий момент — це технологія прибирання в будинках, квартирах, офісах: як прибрати, чим прибрати, якою хімією, як її застосовувати, яким інвентарем користуватись, як ним користуватись, як розрахувати, скільки людей потрібно на об’єкт. Ось із цим було багато мороки. Але, завдяки тому, що я вступив в франчайзингову мережу, мене скерували на безплатне навчання до більш досвідченого франчайзі, до Оксани Лавської в Кривий Ріг, і от ці знання, яких мені бракувало, я отримав від неї.

Юрій Іщенко: "Можливо, це все і є боротьба з конкурентами, але я б не назвав це боротьбою — я просто намагаюся робити свою справу добре, от і все. "

— Яке в Черкасах конкурентне середовище на ринку клінінгових послуг?
— Місто Черкаси, попри те, що це обласний центр, не дуже велике. Проте конкуренція у нас велика. Дуже велика. Достатньо в Google набрати «уборка помещений», «уборка квартир» — і відразу випаде понад десять конкуруючих організацій.

— Як з ними боретесь?
— Я не концентруюсь на конкурентах — я концентруюсь на собі. Я ж не можу вплинути на конкурентів, а якщо я не можу здійснювати вплив на щось стороннє, управляти цим, то який сенс мені на них концентруватись?! Для мене важлива якість послуг, які я надаю. Бо якщо ти один раз щось погано зробив і клієнт залишився незадоволений, то на другий раз він тебе уже навряд чи запросить. Це особливо актуально для такого маленького міста, як Черкаси. Можна створити собі сарафанне радіо, але зі знаком мінус.

Крім того, ретельно підбираю персонал — щоб дівчата були охайні, акуратні, ввічливі, без шкідливих звичок, відповідальні. Щодо цінової політики. Я не намагаюсь демпінгувати, тому що в цьому випадку ніхто толком не заробить і якість послуг буде падати. Багато уваги приділяю продажам, тобто тому, як спілкуватись з потенційним клієнтом, як переконати його співпрацювати з нами.

Можливо, це все і є боротьба з конкурентами, але я б не назвав це боротьбою — я просто намагаюся робити свою справу добре, от і все.

— Чи вдається Вам вигравати тендери на обслуговування великих мережевих компаній?
— Так. Власне, за рахунок того, що «Універсальний Прибиральник» — це мережа з філіями по всій Україні, ті ж таки крупні торгівельні мережі більш охоче йдуть на співпрацю з нами, а не якимись дрібними регіональними підрядниками. Нам тендери вигравати значно легше.

— Чи є щось таке, що Вас не влаштовує у франшизі «Універсальний Прибиральник»? Можливо, чогось бракує?
— Було б класно, якби на базі центрального офісу був створений навчальний центр; щоб там була представлена вся хімія, увесь інвентар; щоб були розроблені методички з навчання потенційних франчайзі: як проводиться прибирання, яким способом, з чого починати — усі такі виробничі моменти, пов’язані з клінінгом. Щоб там було представлено, якою хімією користуватись, щоб не пошкодити поверхню. У цей центр франчайзі могли б відправляти на навчання своїх ключових працівників. Хоча, в принципі, існуюча на сьогодні система — коли новачків направляють до більш досвідчених франчайзі — також із цим завданням непогано справляється.

— Пане Юрію, що зараз, після п’яти років, мотивує Вас і надалі працювати в сфері надання послуг з прибирання? Суто гроші чи є ще щось?
— (Задумався.) Звісно, мотивують гроші, можливість заробити, що тут приховувати. Це — перше. Друге — це можливість самореалізації, розвиток своїх компетенцій, навиків ведення переговорів, організації продаж та управління.

Знаєте, клінінг дає можливість для розвитку. Наразі я не бачу горизонту, де б я міг зупинитися. Тут нема якоїсь планки, як, власне кажучи, і в підприємництві в цілому, на відміну від роботи за наймом, де ти обмежений зарплатою. Власне в цьому і проявляється свобода — що ти нічим не обмежений.

— Але, вочевидь, і ризики більші, ніж коли просто працюєш за наймом…
— Ризик є. Він проявляється у великій відповідальності. Річ в тому, що доводиться дуже часто працювати на об’єктах з дороговартісними матеріалами. Їх не можна в жодному разі пошкодити. Ризик ще й в тому, що можеш повірити клієнту — на всі ж працюють по 100% передоплаті, — а він з тобою не розрахується.

— До речі, хотів Вас про це запитати — як дієте в таких ситуаціях?
— В законному порядку — є ж судові і правоохоронні органи. Таких моментів у нас було небагато. Намагаюсь наперед зрозуміти, відчути, здатна людина обманути чи ні. Тут ніхто від цього не застрахований. Але переважно замовники відповідальні, порядні.

— Останнє запитання: який Ваш основний пріоритет на найближчу перспективу?
— Хочу розвинути контрактну систему. Розумієте, є разові замовлення — сьогодні є замовлення, а завтра нема, — а є на контрактній системі, постійні, тобто коли ми укладаємо угоду з якимось магазином або офісом і обслуговуємо їх кожен місяць. От зараз я зосереджуюсь на розвитку мережі таких замовників.

Опубліковано: 5.07.2017
Розмовляв Василь Жовтенко