Роздільний збір сміття – тема, про яку звично багато говорять, киваючи на світовий досвід. Проте роздільні контейнери, куди скло, метал, папір, гуму і пластмасу кидають окремо, – для нашої свідомості все ще примха цивілізації. Хоча смітимо ми не гірше європейців: наприклад, кожен лучанин щодня «продукує» близько кілограма сміття. В масштабах міста це 300 тисяч квадратних метрів відходів на рік…

Сміттєвий полігон у селі Брище, куди звозять усе сміття Луцька, розрахований до 2012 року. Але при темпах зростання «сміттєутворення» щороку на 20 відсотків він витримає ще максимум 2 роки, – кажуть комунальники. Що ж робить місцева влада? Вона пропонує «управляти» сміттям і починає з найнебезпечнішої його частини – поліетиленової тари.

Прозора небезпека

«Пластикова» пляшка – сьогодні найпопулярніша тара. Міцність поліетилентерефталату (або ПЕТф, саме так правильно зветься матеріал) при малій його вазі та високій термостійкості ще з 70-х років минулого століття оцінили виробники напоїв, а за ними й споживачі.

На пострадянському просторі ПЕТф-пляшка стала ще й популярним засобом вирішення сотень побутових проблем – від банального «привезти молоко з села» до спеціалізованих лійок чи совочків. І на цьому фоні якось не зовсім практично звучать для нас слова про загрозу екології через безневинну ПЕТф-пляшку.

– Проблеми тут дві, – каже начальник управління екології Луцької міської ради Борис Сорока, – екологічна й економічна. Пластик, із якого зроблена пляшка, не гниє у ґрунті, при спалюванні виділяє отруйні діоксини і потрохи перетворює земну поверхню на суцільний смітник, а грунт – на отруту. Економіка ж у тому, що використана пляшка – це сировина для промисловості. З неї після переробки можна робити чи то нові пляшки, чи інші вироби - волокна для килимів, пакети тощо. Наприклад, тонна пластикових пляшок економить 16 тонн сирої нафти, які б затратили для виробництва нового поліетилентерефталату...

«Цивілізоване» сміттяДиректор департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради Владислав Стемковський каже й про інший економічний негаразд: пляшка легка, але об’ємна, – 2-літрова важить усього 30 грамів. А коли знаєш, що у луцькому смітті такої тари – до 30 відсотків, то неважко зрозуміти – сміттєвози майже на третину завантажені повітрям.

Сміття і бізнес

Вирішити проблему, з однієї сторони, легко – відділити ПЕТф-тару від решти відходів. З іншої – треба і місце для її первинного збору, і промислову базу для заготівлі та здачі на переробку. Збирати пляшки окремо влада береться допомогти, проте пан Стемковський упевнений: переробка твердих побутових відходів – це економічно вигідна справа, тому тут слово – за бізнесом. А що особливого пожвавлення в рядах підприємців поки не видно, то це, на думку головного комунальника міста, через малий досвід підприємців у такій справі.

– Гадаю, за два-три роки матимемо «бум» на ринку переробки сміття – каже пан Стемковський. – З’являться потужні гравці, вступить у дію конкуренція. Влада ж має створити умови, простимулювати зацікавленість бізнесменів, згодом – замовляти послуги. Але аж ніяк не ставати повноцінним гравцем на ринку. Єдина вигода влади в цьому – чисте місто і безпека для екології...

Одне з перших підприємств у Луцьку, яке зацікавилося заготівлею ПЕТф-тари, – ТзОВ «Вторма-Луцьк». Проте його директор Микола Петровський каже, що розвитку справи переробки вторсировини заважають українські закони.

– За кордоном той, у кого накопичилося сміття, платить тому, хто приїжджає і його забирає, – розповідає Микола Петровський. – У нас же платить заготівельник. Окрім того, призупинена пільгова норма для підприємств вторсировини, за якою ми мали змогу не сплачувати ПДВ і податок на прибуток, а накопичуючи кошти на спеціальному рахунку, оновлювати обладнання...

Як наслідок – сьогодні «Вторма Луцьк» сама шукає інвестора, який зміг би профінансувати встановлення необхідної кількості контейнерів дла ПЕТф-пляшки в Луцьку. Тільки коли підприємство заготовлятиме близько 40 відсотків поліетиленової тари, яку викидають лучани – можна буде говорити про це, як про вигідний у перспективі бізнес, – каже Микола Петровський.

Маємо досвід

А поки що в Луцьку спецконтейнери для ПЕТф-тари встановлюються за бюджетні кошти. З весни минулого року на території луцького ЖКП №11 встановили 20 таких сітчастих контейнерів. Зібрані в них пляшки уже не везуть на брищенський сміттємогильник, а сортують, пресують і відправляють на подальшу переробку. Комунальники ЖКП-11 стверджують, що тим самим їх сміття зменшилося в об’ємі на чверть, а лучани справно кидають пляшки у спецконтейнери.

У серпні цього року луцький муніципалітет вирішив профінансувати виробництво ще 20-ти контейнерів для ПЕТф-пляшки, які виготовило те ж підприємство «Вторма-Луцьк». При цьому на підприємстві запевняють, що виготовляти самим такі контейнери вдвічі дешевше, ніж купувати «заводські» у виробника.

Владислав Стемковський переконаний, що в місті існує реальна можливість уже з весни наступного року спорудити лінію для сортування сміття.

– По затратах ресурсів це набагато реальніше, ніж будівництво сміттєпереробного заводу, – переконує пан Стемковський. – Це звичайний контейнер, на якому сміття після розбиття у барабані сортують вручну. Адже, відділивши від сміттєвої маси скло, ПЕТф-тару, гуму і папір, ми зможемо суттєво полегшити навантаження на полігон...

Гуртом і сміття простіше збирати

З початком осені муніципалітет Луцька пропонує вчитися цивілізованого збору сміття усім – від школярів до керівників підприємств та організацій. З 1 вересня стартувала оголошена міським головою акція «Чистий двір, вулиця, місто – чиста Україна!». Тут наміри влади видаються ґрунтовними і системними. У навчальних закладах дітям роз’яснюватимуть, чому сміття варто збирати окремо, та реалізують цілий ряд екоосвітніх програм – від виховних годин до конкурсів збору макулатури.

ЖКП проводитимуть агітацію і серед дорослих. Підприємства та установи зобов’язали прибирати території та окремо викидати ПЕТф-тару. При цьому перевірять, чи усі вони мають відповідні укладені договори з комунальниками. Окрім того, в місті оголосять конкурс на краще утримання двору та вулиці. Приберуть міські парки та сквери. Каратимуть тих, хто спалює сміття в місті. Міський голова Богдан Шиба доручив відповідним контролюючим органам привести себе «в тонус» і посилити контроль за дотриманням «сміттєпорядку» в місті.

Проте основна надія голови та міських чиновників – на розуміння лучан. Само собою, запроваджувати цивілізовані норми збору сміття потрібно поступово, до нових правил потрібно звикнути. Та, певно, кожен мешканець хоче бачити місто чистим. І – щонайменше – при можливості викинути «пластикову» пляшку у спецконтейнер або хоча б зім’яти її ногою, щоб зекономити місце – під силу кожному. І на користь усім.

Юрій РИЧУК

Джерело: pravda.lutsk.ua