Колишня зона відпочинку практично в центрі Дніпропетровська перетворилася на величезний смітник, зону зсувів та підтоплень.
Тут збиралися картингісти та хлопці, які запускають моделі планерів та літаків. Вечорами приємною музикою та вогнями вабив танцмайданчик. У літньому театрі влаштовували концерти, показували фільми. Та й без цих розваг по доглянутих алеях було приємно прогулятися, подихати чистим повітрям серед загазованих кварталів. На вихідних - розкинути серед чистих галявин ковдру та влаштувати сімейний пікнік. Вся ця ідилія скінчилася двадцять років тому. Парк залишився поза увагою влади, без коштів на утримання, збирання сміття та поступово перетворився на більмо на мапі міста площею майже сорок гектарів. Зайдіть у цю зону запустіння з будь-якого боку - і ви жахнетеся!
Про зсуви в Рибальскій балці (складовій частиною якої і є Комсомольський парк), чув кожен городянин. Пішохідною естакадою від магазина “Рейндфорд” (колишній “Славутич”) ходити боязко - з десяток років тому вона почала просідати. Звичайно, що до захисних заходів ніхто не вдавався. Сьогодні цей перехід - суцільні розлами асфальту, що потріскалися, так спаплюжені плити щаблів, облицювання. Але якби справа цим і обмежувалося!
Набагато серйозніші зсувні каліцтва на східному схилі парку. На ньому - давно визнані аварійними та відселені висотні будинки по вулицях Нахімова, Гавриленко. Після чергової НП (коли навіть довелося терміново закривати дві сусідні школи) влада здійснила низку протизсувних заходів, створено гранітні насипи поблизу схилів. Той факт, що всі ці роботи м'яко кажучи не додали парку естетики - дрібниця у порівнянні з тим, що, як засвідчив час, вони не змогли повністю зупинити зсувні процеси в цьому районі. В останні рік-два “повзуть” «хрущовки» по парному боці Кірова, в них рвуться комунікації, величезними тріщинами розходяться стіни.
Причина цих проблем давно відома - стоки з комунікацій. Якщо узагальнити, людський фактор. Саме цей фактор і призвів до того, що вся північна частина перетворилася Комсомольського парку перетворилася на гігантський смітник. Якщо є бажання - завітайте сюди, аби оцінити масштаби цього гнійника у парковій зоні! Тільки спершу раджу озброїтися протигазом. Без нього у розвалах будівельного сміття, та звезених звідусіль побутових відходів, та куп сміття, гнилини і іншої гидоти з сусіднього приватного сектору, недовго знепритомніти. Тонни, сотні тонн цих відходів не прибираються звідси роками!
Не менший сморід йде і від тальвегу, дна балки. Колись під ним пролягали зливальні споруди, однак вони давно вже забилися і не виконують своїх функцій. Вода в парк стікає просто по дну балки, тут давно вже уторилися свої озера та ріки. А головним лихом від цих водойм у тім, що їх волога все далі й далі підмочує і без того вологі ґрунти сусідніх схилів, збільшує зсувні процеси. От вам і причина дедалі нових лих у будинках по проспекту Кірова. Якщо негайно не розібратися з цією ситуацією - місто дочекається чергового зсувного лиха.
Давайте будемо реалістами. У нинішньому стані називати цю величезну територію “парком”, “зоною відпочинку” можна лише за хворої уяви. За не менш багатої фантазії можна уявити, що одного чудового дня вся комунальна махина запрацює і парк повернеться до свого первісного призначення. Навіть у благополучні часи на питання про перспективи реконструкції Комсомольського парку подекуди годували обіцянками, а частіше скаржилися на дефіцит коштів.
Добре це або погано, однак представники влади в цьому питанні перестали робити гарну міну за поганої гри. Головний архітектор міста Юлія Саєнко та заступник міського голови Ірина Зайцева на питання про майбутнє перетвореного на смітник Комсомольського парку відповіли наступне. Коштів на його відновлення у міській скарбниці немає і не передбачається. Єдина надія - на інвесторів. Містобудівна рада розглянула та схвалила проект забудови території між проспектом Кірова та вул. Макарова, включно із парком Ленінського комсомолу. У житлових кварталах замість “хрущовок” інвестори мають намір побудувати житло підвищеної комфортності з усією необхідною інфраструктурою. Парк інвестори планують перетворити на зону дозвілля городян з достатньою кількістю розважальних центрів, дискотек, клубів, казино, кінотеатрів, ресторанів, паркувань тощо.
Нажаль, через кризу ці благі плани довелося згорнути. Вивішений у ГоловАПУ проект реконструкції всієї згаданої території сприймається зараз як могильний камінь несправджених надій. Про перспективи реконструкції цієї земельної ділянки та про початок розрекламованого старту відновлення “хрущоб” в управлінні уникають говорити прямо: мовляв, через кризу зараз складно сказати щось конкретне. Більш чесною була заступник мера Ірина Зайцева: “У нинішній ситуації реалізація планів інвесторів може зайняти від 25 до 50 років. Як кажуть, дай нам Боже дожити до цих часів”.
З цього одкровення доводиться зробити невтішний висновок. Схоже, що долю Комсомольського парку міська влада вже переклала на совість потенційних забудовників, а тих душить криза. Невже всі ці 25, а то й 50 років колишній парк майже в центрі міста перетворюватиметься на смітник грандіозного масштабу?! А представники міської влади продовжуватимуть виправдувати це неподобство кризою, інвесторами і так далі? І під цю говорильню продовжуватимуть гнити тонни сміття, репатимуться прогнилі труби, просідатимуть схили... Страшні справи кояться в колись одному з найзатишніших парків міста.
Джерело: www.dp.ric.ua
