Роздільний збір кухонних відходів може зменшити тарифи

Семимильними кроками планує Київ наздоганяти Європу у справі переробки харчових відходів. Там їх збирають окремо, удобрюють ґрунт і вирощують квіти та неймовірні врожаї. У нас поки що саме харчові рештки спричиняють лише сморід та приваблюють рої мух. Не так давно стартував експериментальний проект "Роздільний збір харчових відходів у Києві". Його куратор Анатолій Бабенко каже, що якщо європейці вчилися збирати роздільно відходи 15 років, кияни зможуть зробити це за 3—5 років.

У сміттєвих контейнерах біля будинків насправді чимало корисного: папір, пластик, скло, цінні метали. За кордоном все це переробляють на вторинну сировину. Наприклад, Корея таким чином використовує 100 % органічних решток. Однак в Україні робити це заважають харчові відходи, які розмочують і окислюють корисне сміття. Змінити ситуацію, а відповідно — поліпшити екологію в столиці, вирішили самі кияни.

“Ми подумали, що така практика лежить у площині розв’язання проблеми переробки сміття у нас. Адже з 1,5 млн тонн відходів, які щорічно продукує Київ, третина — це органічні рештки”,— розповів куратор експериментального проекту “Роздільний збір харчових відходів у Києві” Анатолій Бабенко. Початковий етап проекту чоловік реалізовував разом із власною родиною. Цілий рік родина окремо збирала кухонні залишки. Згодом їх переробляли з допомогою каліфорнійського черв’яка чи ферментів, або й у натуральному вигляді вивозили на дачу як добриво. Нині так харчові відходи збирають уже 5 квартир сусідів пана Бабенка на поверсі.

Ініціативу підтримує ЖЕК. Відходи збирають у холодильнику, кожна оселя у своє відро. Далі проект планують поширити на кілька поверхів, а приблизно до кінця року на весь будинок.

Для облаштування будинкового пункту прийому потрібно до 30 тис. грн — на холодильні установки, контейнери, ферменти. На цьому етапі вивозом займатимуться власники дач, які забиратимуть добриво собі. На стадії міжбудинкового збору потрібно буде вирішити, куди вивозити “продукт”. Адже лише за тиждень 6 будинків збиратимуть до 3 тонн решток. Анатолій Бабенко каже, що можна створити спеціальну комунальну службу, яка вивозитиме відходи, наприклад, фірмі-переробнику. Далі готові добрива можна продавати сільськогосподарським господарствам, а частину використовувати для зеленого господарства Києва.

У КМДА кажуть, що початкове фінансування проекту можна закласти вже у бюджеті наступного року. Поки що ініціатори звернулися до компаній-перевізників, мовляв, справа є перспективною і згодом фірми могли б мати свою частку, наприклад, у спільному підприємстві зі збору та переробки органіки. Та поки що перевізники не висловили бажання співпраці. Тим часом проектом зацікавилася німецька фірма “Schaefer”, яка вже 15 років займається аналогічною діяльністю у Європі. Німці запросили київських ініціаторів проекту в гості до себе, аби поділитися власним досвідом. “Нам сказали, що Європа йшла до цього 15 років, тож нам треба буде всі 20.

Проте, я думаю, зможемо й за 3—5 років упоратися”,— впевнений Анатолій Бабенко. Він каже, що головне — переконати мешканців збирати відходи окремо. “Несвідомих” можна змусити долучитися до проекту тарифами. Роздільне збирання приносить користь і зменшує витрати на утилізацію відходів. Збираєш окремо — платиш менше за вивіз сміття, збираєш у купу — платиш удесятеро більше. Таку практику запроваджено у багатьох країнах світу.

Ірина Лабунська “Хрещатик”

Джерело: www.kreschatic.kiev.ua