Новини » 2018 » Січень » 26 »
Репортаж: Як пройшла всеукраїнська зустріч франчайзі «Універсального Прибиральника» у Тернополі
Місце проведення 16-ої Всеукраїнської зустрічі франчайзі «Універсального Прибиральника» до останнього трималося у таємниці. Відомо було лише, що десь у Тернополі. Таким чином організатори намагалися захистити захід від сторонніх очей та вух.

Тільки «свої» знали, що зустріч відбудеться у готелі на околиці «файного міста».

Лицарі чистоти

Субота, 9 грудня 2017 р.

З центру Тернополя сюди можна дійти менш як за годину. Вулиця Об’їзна. Сам краєчок міста. Тут проходить автомобільний шлях міжнародного значення М19, знаменитий ділянками із «хвилями», які продавлюють у дорожньому полотні вантажівки, та тим, що «засвітився» у кліпі Скрябіна «Руїна».

Скраю від дороги, за кованим парканом та рядом із вічнозелених туй, видно триповерхову будівлю готелю. Її дах підпирають масивні дерев’яні балки, а фасад частково облицьований каменем. На рівні другого поверху з того каменю викладено такі собі зубці, тож здалеку фасад готелю чимось нагадує середньовічну фортечну стіну. Мабуть, так і було задумано архітектором, адже готель носить назву фортеці легендарного короля Артура.

На першому поверсі готелю, біля ресторану, знаходиться конференц-зал. Величеньке таке приміщення, яке здається більшим, ніж є, за рахунок дзеркал на стінах, натяжної стелі із глянцевою поверхнею та вікон на всю стіну, крізь які досередини проривається вдосталь денного світла навіть узимку. Плюс добре кондиціонування. Тому декілька десятків чоловіків і жінок, які перебувають тут зараз, почуваються, здається, досить комфортно.

Одні сидять на стільцях, вишикуваних рядами перед проекційним екраном, і переглядають якісь папери, другі навстоячки жваво спілкуються одне з одним про щось, жартують, щиро сміються, а ще інші поволі походжають по залу, оглядаючи експозицію — виставлені на зсунутих докупи столах різнокольорові пластикові пляшки з миючими засобами, порохотяги, ковромийні машини та інший інвентар для професійного прибирання.

Сьогодні з самого ранку у конференц-залі на околиці Тернополя зібралась майже вся Україна. Підприємці зі Львова та Кропивницького, з Ужгорода та Полтави, Харкова, Дніпра, Стрия… Усіх їх об’єднує те, що вони — франчайзі «Універсального Прибиральника», загальноукраїнської мережі клінінгових компаній.

Помічаю серед присутніх і самого засновника «Універсального Прибиральника» та власника однойменної франшизи Анатолія Мельника.

— Анатолію, для чого організовуєте такі зустрічі? — запитую.
— Перша всеукраїнська зустріч франчайзі «Універсального Прибиральника» відбулася 7 квітня 2012 року в Києві. Задум був такий, щоб зібрати в одному місці всіх франчайзі і познайомити їх між собою. А ще запросити на зустріч постачальників клінінгової техніки, професійної хімії для прибирання — щоб вони могли представити свою продукцію, розповіли трохи про неї. І це спрацювало! Спочатку такі зустрічі тривали лише день. Згодом ми вирішили подовжити їх до двох днів, щоб мати змогу ще з’їздити на екскурсію і більш уважно роздивитися те місто, в якому зібрались. Також в рамках зустрічей відбуваються тренінги та майстер-класи. Я знаю, що франчайзі кожного разу з нетерпінням очікують на такі зустрічі, бо вони їх надихають, заряджають на інтенсивну роботу після повернення додому.

— Раніше в інтерв’ю деякі франчайзі «Універсального Прибиральника» відзначали, що формат всеукраїнських зустрічей вичерпав себе і потрібні якісь зміни…
— Так, зміни будуть. І перша зміна — це, починаючи з наступного разу, наші зустрічі триватимуть не два, а три дні. Таким чином ми зможемо один день цілком присвятити обговоренню актуальних питань, що стосуються розвитку нашої мережі.

Крім того, з 1 вересня 2017 року у нас започатковано навчальний фонд, який наповнюється за рахунок відрахувань із роялті по кожній франшизі та паушального платежа від нових франчайзі, які підключаються до нашої мережі. Зокрема, з роялті у фонд йде 100 гривень, а з паушального платежа новачка — 600 гривень. Завдяки навчальному фонду ми вперше оплатили майстер-клас, який відбудеться на цій зустрічі, і в подальшому усі майстер-класи під час наших зустрічей оплачуватимемо із цього фонду. Ці гроші призначені суто на навчання наших франчайзі.

А тим часом за нашою із Анатолієм бесідою з-за стола при самій стіні спостерігає маленька дівчинка, підперши голову лівою рукою. Стіл же, за яким вона сидить, увесь вкритий аркушами паперу альбомного формату із дитячими малюнками, дбайливо «вбраними» у прозорі файлики.

— Привіт! Твої малюнки?
Але дівчинка не встигає відповісти на моє запитання — замість неї це робить молода жінка, яка, як не складно здогадатися, виявилась мамою малої. Від неї дізнаюсь, що дівчинку звати Аня, це — донечка Анатолія Мельника, і що малюнки вона виставила не просто так, а на продаж. Просить за один від 10 до 50 гривень.

— Аня дуже хоче бути подібною на тата і заробляти гроші, — розповідає мама. — Раніше вона сама назбирала на велосипед 2000 гривень, а рік тому — чотири з половиною тисячі на синтезатор.

— Не шкода отак чужим людям віддавати твори своєї дитини?
— Та ні, вона ще намалює, — усміхається мама.

У натовпі присутніх впізнаю знайоме обличчя директора представництва «Універсального Прибиральника» у Стрию Остапа Гишка, із яким минулого літа довелось робити інтерв’ю.

— Остапе, що у вас нового?
— Та от, розширився на Дрогобич і Трускавець. Роботи багато, тому взяв до спілки партнера.

— Із чим приїхали на цю зустріч? Що від неї очікуєте?
— Розумієте, упродовж року ми кожен в своєму місті працюємо, розвиваємось, і поступово назбируються якісь питання, які хочеться один з одним обговорити. Так, ми, звичайно, спілкуємось в інтернеті, але це не те. Тому ми збираємось, щоб поспілкуватись наживо, знайти відповіді на свої питання, почерпнути один в одного досвід, отримати якісь нові знання. Дивишся, хто як розвивається, і це мотивує і тебе рости.

Зустріч франчайзі "Універсального Прибиральника". Початок
[натисніть на це фото, щоб переглянути інші]

Говорять і показують постачальники

Офіційна частина зустрічі франчайзі «Універсального Прибиральника» у Тернополі розпочалась зі знайомства: кожен з присутніх по черзі підводився з місця, казав, як його звати, які міста обслуговує і як давно приєднався до всеукраїнської клінінгової мережі. Зазвичай на подібних заходах це доволі нудна частина, але на цей раз вийшло дещо інакше, бо представлення супроводжувалось жартами і щирим сміхом. Схоже було, що франчайзі давно і добре знайомі поміж собою, якщо дозволяють собі жарти на грані фолу.

— Остап Гишко, місто Стрий, місто Дрогобич, місто Трускавець, — спокійно і чітко промовив знайомий уже нам франчайзі, до якого якраз дійшла черга представитись. — У мережі з… А, і ще місто Моршин…
— Узурпатор! — кинула із залу яскрава блондинка із голубими очима.

Сміх.

Були серед присутніх і франчайзі-новачки. Так, Анастасія Кулакова з Дніпра придбала франшизу «Універсальний Прибиральник» у жовтні 2017 року. Попри невеликий термін, вона уже називає себе «спеціалістом із «бомжатень» та згарищ». Пояснила, що, аби не образити клієнтів, береться за будь-які замовлення, в тому числі коли йдеться про «дуже-дуже-дуже сильні і специфічні забруднення» — коли, до прикладу, прорвало каналізацію і квартиру деякий час заливало фекальними масами, які вже навіть встигли підсохнути; квартири після пожеж; або ж помешкання, в яких багато років жили одинокі літні люди. Із десяти замовлень, які Анастасія мала упродовж двох місяців, більшість складали саме такого типу об’єкти. І ще були три елітні квартири після будови.

Інша новенька — Альона Радченко з Чернігова. Вона приєдналась до «Універсального Прибиральника» 1 грудня 2017 року. Зовсім ще «зелена», ще навіть не встигла придбати спеціальну техніку та хімію для прибирання. «Жодного замовлення ми ще не виконували. Сподіваємось, що ви нам підкажете щось, допоможете консультаціями», — звернулась вона до своїх більш досвідчених колег.

Коли всі перезнайомились, Анатолій Мельник як модератор надав слово представнику виробничого підприємства «Атлантіс-Хім», що спеціалізується на виробництві концентрованих миючих засобів під ТМ PrimaTerra. Спочатку воно орієнтувалось на потреби підприємств харчової промисловості, а згодом адаптувало свою продукцію і для клінінгових компаній та закладів ресторанного бізнесу.

«Хімік» розповів, що на його підприємстві нещодавно провели дослідження, в ході якого порівняли свою продукцію з продукцією конкурентів, яка є дещо дешевшою, і через те може видаватися споживачам більш вигідною. Так-от, за його словами, в результаті дослідження було встановлено, що, попри нижчу ціну, розхід миючих засобів конкурентів є помітно більшим, а хімія PrimaTerra, хоч і дорожча, але прекрасно діє і в малих дозах.

Окрім того, чоловік повідомив, що його компанія зараз коригує продуктову лінійку, зокрема переробляє дизайн етикеток, щоб вони стали більш інформативні. «Тару теж помалу замінюємо, вона буде трішки інша. Але наразі залишаються палетовані «п’ятірочки», вони найзручніші. Ну, і «літрушки» прості», — додав він.

Далі між «Хіміком» та залом відбувся діалог на такі вузькоспеціалізовані речі, що їх зрозуміє хіба той, хто серйозно займається клінінгом. Звучали якісь чудернацькі абревіатури — ДЕЗ-3, УНІ-1; прохання від франчайзі десь прибрати їдкості, а кудись щось додати… Марина Ліхневська з Хмельницького зробила «Атлантіс-Хіму» безкоштовну рекламу, розповівши історію, як одні її клієнти порівняли миючі засоби цього виробника із хімією, що виходить під розкрученим брендом. І встановили, що відомий іноземний засіб, на відміну від продукції PrimaTerra, не відповідає санітарним нормам. Є шкідливим і небезпечним, якщо коротко.

Під кінець свого виступу «Хімік» повідомив учасникам зустрічі дві новини — погану і добру. Погана стосувалась очікуваного підняття цін на миючі засоби з початку 2018 року, хоча він так і не уточнив, на скільки саме. Добра — проведення фотоконкурсу, на який, сказав, слід надсилати фотографії із зображенням речей «до» та «після» застосування хімії виробництва підприємства, яке він представляє. Переможцю пообіцяв гарний подарунок, а ще кільком найбільш активним учасникам конкурсу — заохочувальні призи.

— Оголосіть список подарунків, — пролунав із залу чоловічий голос.
— Грамота чи додаткова знижка? — поцікавився жіночий голос.
— Ми ще поки не придумали, що саме, — відповів «Хімік».
— Грамоту дайте, — флегматично запропонувала котрась із франчайзі.
— Так, на стіночку повісимо, в «Фейсбук» фото викладемо, — підтримала її сусідка.

Наступний виступаючий — Ярослав Шапота, представник ProfiEurope зі Львова, що займається продажем професійних порохотягів Profi — не став втомлювати народ довгим монологом, а взяв і після короткого представлення нового менеджера по роботі з клієнтами Христини, запросив усіх в інший кінець конференц-залу, де продемонстрував обладнання Profi у дії.

Перед перервою на обід слово взяв худий сивий чоловік. Сказав, що його звати Валерій Сергеєв, він з Києва і очолює компанію Innovation Technology, яка просуває на українському ринку інноваційний продукт шведського виробництва під назвою «Сінто». По суті, це — металева вата, просякнута милом. «Відриваєте кусочок, змочуєте водою і чистите все що хочете. На відміну від засобів, які дозволяють чистити гектарами, цей призначений для точкового прибирання», — пояснив чоловік.

— Давайте мити! — зірвалась з місця директорка ТОВ «Універсальний Прибиральник» Оксана Лавська і, взявши з рук київського гостя його металеву вату з милом, попрямувала до одного з пластикових вікон. — Я десь тут бачила бруд. (Пізніше стало відомо, що Оксана Лавська не пошкодувала пару сотень гривень і таки придбала «мильну дротянку». Щоправда, повернувшись після обіду, вона уже не знайшла її на тому місці, де залишила. Але це вже зовсім інша історія.)

Зустріч франчайзі "Універсального Прибиральника". Продовження
[натисніть на це фото, щоб переглянути інші]

Лайфхаки про переговори від Андрія Яценка

Після ситного обіду на франчайзі очікував майстер-клас від бізнес-тренера Андрія Яценка на тему «Офіційні та неофіційні переговори». На самому початку він запитав у слухачів, що саме їх цікавить, і у відповідь посипалось: «Що робити, якщо відповідь клієнту треба дати негайно, а ти не готовий?», «Як вибити борг з клієнта?», «Як навчитись казати «ні»?», «Як переконати клієнта?», «Як повернутись до попередньо досягнутих домовленостей?»…

Упродовж наступних кількох годин тренер чітко і методично давав відповіді на озвучені питання, ділився лайфхаками, влаштовував рольові ігри, учасники яких мали нагоду побути в шкурі менеджера клінінгової компанії та незадоволеного клієнта, співробітника автосервісу та автовласника, який виявив на своєму авто подряпину. Це треба було бачити. Зрештою, це можна побачити на відео нижче:

Найцікавіше з того, що розповідав Андрій Яценко, я намагався занотовувати. В результаті вийшов такий собі конспект. Просто залишу його тут.

Андрій Яценко, бізнес-тренер, «Офіційні і неофіційні переговори»:

  • Завдання переговорів — домовитись. Результатом переговорів не обов’язково має стати продаж.
  • Коли ви входите в переговори, треба, крім своїх «хотілок», зрозуміти, чого хоче клієнт.
  • Під час переговорів важливо з’ясувати: а) чи можливо з іншою стороною про щось домовитись; б) на яких умовах.
  • Поширена проблема — коли ведемо переговори не з іншою людиною, а самі з собою.
  • Домовитись потенційно можна з ким-завгодно.
  • Майте на увазі: якщо людина приїхала на зустріч, то це вірна ознака, що їй дійсно щось треба.
  • Якщо в ході переговорів по телефону ви відчуваєте, що можете втратити клієнта, викликайте його на особисту зустріч.
  • Переговори мають свій бюджет. Важливо, щоб ви вкладались у переговори менше, ніж клієнт, бо тоді він буде вас більше цінувати. Якщо ж ви помічаєте, що вкладаєтесь більше від клієнта, значить, ви не потрапили в його потребу.
  • Не відповідайте на телефонні дзвінки після першого ж сигналу.
  • (Порада на той випадок, якщо переговори зайшли у глухий кут) Будь-які переговори можна поставити на паузу.
  • Якщо ви піднімаєте ціни на свої послуги, то краще робити це поступово, у три-чотири етапи, а не одноразово на 30%, до прикладу, — бо це викличе спротив у клієнта. І доречно попередньо повідомити клієнта про очікуване подорожчання, але при цьому не повідомляти, на скільки саме зростуть ціни. (Саме так, до речі, якщо ви зауважили, вчинив під час зустрічі франчайзі «Хімік», коли повідомив про заплановане підвищення цін на миючі засоби. – прим. авт.)
  • Щоб уникнути непорозумінь з клієнтом, коли, наприклад, він заявляє, що очікував отримати більше, аніж ви з ним насправді домовлялись, прописуйте всі нюанси у контракті. І за усе, що не описано в контракті, вимагайте додаткову плату.
  • Найкращий спосіб культурно відмовити клієнту, із яким ви не хочете мати справу, — це попросити передоплату. У будь-якій незрозумілій ситуації просіть передоплату.

Тренінг Андрія Яценка
[натисніть на це фото, щоб переглянути інші]

Чисті танці

Після насиченого дня учасники всеукраїнської зустрічі франчайзі «Універсального Прибиральника» розійшлись по своїх готельних номерах, щоб через деякий час знову зібратись разом за вечерею у ресторані.

І тут всі мали нагоду побачити дивовижну метаморфозу, що відбулася із жінками. Вони із реальних бізнесвуменок, якими їх можна було спостерігати увесь день, раптом перетворилися на чарівних пань у вечірніх сукнях, отих створінь, які в кожному, кожному чоловікові пробуджують щось таке прадавнє, що штовхає його на подвиги.

Трохи оговтавшись від тої краси, я став прислухатись, про що гомонять люди за столом. Поруч Володимир Антонович Мельник, батько власника «Універсального Прибиральника», розповідав, як його син робив перші кроки у клінінговому бізнесі:

— Я — будівельник, і тоді саме працював за кордоном на будові. Чув, що Толік тут затіяв якийсь бізнес, але не здогадувався, наскільки це все серйозно. Приїхав і побачив, що він тут вже інвестиції в «Акулах бізнесу» отримав, і кредит взяв. Розмах був ще той: водій, секретар, «зам» — все, як в книжках пишуть. А замовлень нема. Я тоді сказав: «Так, я поки що нікуди не їду (бо я мав повертатись на роботу). Я тобі допоможу». Далі звільняю шофера— я буду замість шофера. Секретаря теж звільнили, бо він ніякої ролі не грав, тільки сидів. Одним словом, я сам і мив вікна, і залучав клієнтів, і набирав персонал. Я ще кредит зразу заплатив, і кажу Толіку: «Ти мені більше кредитів не бери!»…

Навпроти ж франчайзі з одного із міст Західної України ділився з колегою історією, як він «запоров» хімчистку килима ручної роботи із Монголії, через що був змушений заплатити клієнту $1000.

А в іншому кінці стола директор представництва «Універсального Прибиральника» у Дніпрі Анастасія Кулакова уже почала промовляти тост, в якому зазначила, що раніше вона займалась торгівлею ковбасою. Мала справу з потужними брендами. Але настав час змін, і вона стала шукати, яким би то бізнесом зайнятись. Яким саме, точно собі не уявляла, але чітко знала, що це має бути франшиза. І зовсім випадково натрапила в Інтернеті на інтерв’ю Наталі Тимошенко, франчайзі «Універсального Прибиральника» у Кременчуці. «Інтерв’ю Наталі мене «торкнуло», і я вирішила, що хочу купити франшизу «Універсального Прибиральника». Так що Наталя Тимошенко — це, так би мовити, моя хресна мама», — поділилась Анастасія.

Олександр Бобраков із Кропивницького, у свою чергу, під час свого тосту зауважив, що обличчя у франчайзі «Універсального Прибиральника», порівняно з попередніми зустрічами, стали «більш свіжими», що, на його думку, може свідчити про те, що справи в них йдуть добре. «Бажаю, щоб у вас були «зами», «зами», «зами» — а ви насолоджувались життям», — сказав він під кінець.

Ось так, з тостами, які подекуди переростали у цілі історії, з яких можна було довідатись багато цікавих деталей зі сторінок біографії тих чи інших франчайзі та фактів про саму компанію «Універсальний Прибиральник», вечеря розтягнулась на декілька годин. А потім ще були танці, та навіть весела гра у сніжки надворі пізно уночі.

Культурна програма

Неділя, 10 грудня 2017 р.

Зранку, перекусивши, усі франчайзі «Універсального Прибиральника», «погрузилися» в автобус і вирушили на екскурсію замками Тернопільщини (цю екскурсію, до слова, зафундував колишній директор «Універсального Прибиральника» у Тернополі Павло Куринецький).

Першим у програмі був замок у Збаражі. Дорогою до нього гід коротко ознайомив усіх з історією Тернопілля та області. Цікаво було дізнатись, що після Другої світової війни від «файного міста» майже нічого не залишилось — збереглись тільки дві вулиці, в т.ч. славнозвісна Валова, та ще зо дві-три споруди. А ще — на території Тернопільщини було знайдено найбільш повний скелет мамонта, і на тому місці, де його знайшли, стоїть тепер пам’ятний знак. Також гід розповів, що в області знаходиться гіпсова печера довжиною понад 250 кілометрів із позитивною назвою «Оптимістична», а також свій, український, Стоунхендж — дольмени у Медоборах.

Усе, приїхали.

Зробивши групове фото на згадку перед брамою, всі у супроводі гіда попрямували оглядати Збаразький замок.

Перше, що впало у вічі, — за замком доглядають, добре доглядають. Усюди чисто, охайно, жодної тобі порошинки на експонатах. Засмутило хіба, що в залі, де кожен відвідувач міг власними ногами походити по підлозі часів Яреми Вишневецького, стояв неприємний запах із облаштованих поруч туалетів («О, тут є для нас робота!», — пожартував хтось із клінерів). А так все прекрасно.

Гід водив франчайзі «Універсального Прибиральника» з однієї зали до іншої, принагідно нашпиговуючи їх історичними фактами, датами, прізвищами. Так, в одній із зал знаходилась стара дерев’яна шафа, на якій майстер вирізьбив сценки Страшного суду. Гід зазначив:

— Абстрактні догмати ніхто не зрозуміє. Тому їх суть доносили до людей таким от способом, за допомогою художніх засобів. Можливо, той, хто це різьбив по дереву, хотів показати тому вельможі, який користувався шафою, що він грішний, що він щось не те робить, і тому попаде у пекло. Як правило, на картинах Страшного суду зображали вельмож, натякаючи, що їм пряма дорога в пекло, бо вони нечесно діють в своєму житті.

Екскурсія в Збаразький замок
[натисніть на це фото, щоб переглянути інші]

Відтак гід повів групу до іншого залу, а після нього — до третього, далі — до четвертого, п’ятого.... Франчайзі отримали калейдоскоп вражень, бо побачили і старовинну холодну зброю, і гармати, і виставку макетів церков із лози, і скульптури на козацьку тематику, а після — ще й скульптури на релігійну тематику. Як виявилось, оті всі янголятка і скульптури святих, серед яких був і св. Миколай, раніше стояли в церквах, але через вплив часу вони сильно зруйнувались, тож, щоб не викидати, їх віддали до музею.

Одним оком, крізь засклені двері, франчайзі мали змогу подивитись на шикарну камінну залу, яка, на жаль, була зачинена для відвідувачів. «Її відмикали лише двічі: коли тут була екскурсія з обласної адміністрації, і вдруге — як була екскурсія з податкової», — прокоментував гід. А «на закуску» він повів народ у підвал замку, де були представлені знаряддя тортур. Чого тільки не вигадає людина, коли поставила собі за мету завдати болю іншій людині!

До зустрічі у Стрию!

Переповнені враженнями від побаченого в замку у Збаражі, франчайзі вже не дуже й хотіли їхати у наступний за програмою, Вишнівецький, замок. Але все ж таки з’їздили. Зовсім ненадовго.

Замок у Вишнівці, як і Збаразький, був в хорошому стані. У ньому не так багато зал, але самі експозиції помпезніші, багатші. Чого лише вартували картини з людський зріст та вишукані меблі!

Уже в автобусі дорогою назад в Тернопіль гід пояснив, що, хоч Національний заповідник «Замки Тернопілля» включає в себе близько десятка об’єктів, основні кошти з бюджету зазвичай виділяють саме на Збаразький і Вишнівецький. «Тому що тут є що реставрувати. А в інших замках треба консервувати. Бо для того, щоб реставрувати, треба більше грошей — десятки мільйонів. Той же палац у Золотому потоці, кажуть, легше знести і збудувати новий. Дешевше вийде. Але так не можна. Тому над ним працюють, щоб принаймні не руйнувався далі», — сказав він.

На прощання власник франшизи «Універсальний Прибиральник» Анатолій Мельник оголосив, що наступна всеукраїнська зустріч франчайзі відбудеться у Стрию в квітні 2018 року.


КОМЕНТАРІ:
Марія Андреїв, філія «Універсального Прибиральника» у м. Калуші та 2-ге відділення у м. Івано-Франківськ:
— Я задоволена поїздкою. Їхала у Тернопіль з бажанням побачити колег, і я їх побачила, поспілкувалася, почула їх. Ми завжди завжди запитуєм один в одного, в кого які проблеми, і намагаємось їх спільно вирішити. От і цього разу мене цікавили деякі питання, я їх задала колегам, вони поділились зі мною своїм баченням, як можна вирішити проблему. Цікаво було оглянути новинки від ProfiEurope та PrimaTerra.

Анастасія Кулакова, керівник відділення №1 «Універсального Прибиральника» у м. Дніпро:
— Я нещодавно приєдналась до «Універсального Прибиральника», тому це моя перша зустріч. Я всіх, окрім Оксани Лавської та Анатолія Мельника, бачу вперше. Я сюди їхала познайомитись, поспілкуватись, потусити, подивитися на людей і себе показати. Отак. Дуже сподобався мені тренінг. Андрій Яценко — крутий тренер. Я багато років пропрацювала у продажах, і мої роботодавці проводили нам багато тренінгів, запрошували бізнес-тренерів, але тренінг Андрія Яценка — це найкраще, що я бачила за свої там 24 роки стажу.

Оксана Лавська, директорка ТОВ «Універсальний Прибиральник»:
— Я взагалі люблю, коли ми зустрічаємось. Приємно побачити друзів, гарно провести з ними час. Найяскравіша подія цього разу для мене — це тренінг Андрія Яценка. Я завжди користуюсь його порадами. Здавалося б, він говорить про елементарні речі, але я до цього сама не додумалась.

Альона Радченко, керівник представництва «Універсальний Прибиральник» у м. Чернігів:
— Рада, що побувала на цій зустрічі. Я тут познайомилась із цікавими людьми, оглянула виставку професійного обладнання та хімії для прибирання. Що з цього всього придбати, я уже вирішу після навчання, яке на мене очікує як на новачка в клінінговому бізнесі.

Марина Ліхневська, директор представництва «Універсального Прибиральника» у м. Хмельницький:
— Враження про зустріч, як завжди, найкращі. І навіть в сніжки ми побавились. (Сміється) Як завжди, на висоті був Андрій Яценко. Сподіваюсь, наступного разу він розповість нам ще щось цікаве про менеджмент, персонал та спілкування з клієнтами.

Репортаж підготував Василь Жовтенко


Висловлюємо щиру подяку Наталі Тимошенко за значну допомогу в організації зустрічі.

Сторінка всіх Всеукраїнських зустрічей.


Бажаєте теж займатись клінінговим бізнесом у Вашому місті? Приєднуйтесь до нашої мережі (працюємо по франчайзингу).


Поділитися з друзями:

Категорія: Новини компанії | Переглядів: 253

Свіжі новини


Читайте і любіть нас :)

Дякуємо. Гарного вам дня!