Із того часу Тернопіль потонув у смітті. Обіцянки політиків пливли, мов ріка, але жителі вже не вірили. Тернопіль декілька тижнів захлинався у лайні, після чого «влада» рішуче взялась за питання. З екранів телевізорів ми почули – про все домовлено. Зрештою, сміття, бодай де, почало потрохи зникати.

Це не заслуга політиків, які, будучи самі представлені в міській раді, принесли сміття під свої ж двері, звинувачуючи владу, тобто себе. Вирішення все-таки знайшли, хоч і не дуже правильне. Як виявилось, частково проблему сміття в Тернополі вирішили завдяки вивезенню відходів аби куди.

Тобто, машини вночі вивозять сміття туди, де ніхто не бачить – у кар’єри, в ями, в ліси. Сміття вивозять всюди. Очевидно, але комунальні підприємства не могли б цього робити без погодження з «владою».

Жителі Березовиці рішуче виступили проти сміттєвого заводу, адже саме на території їх підприємств хочуть його побудувати. Тому протягом зібрання їх переконували у необхідності вирішення проблеми. Загальні збори не були сюрпризом для влади, але представників, які дійсно займаються цим питанням, не було.

Натомість виступали та обіцяли різні політичні сили, через слово проголошуючи назву своєї організації, аби за них голосували на виборах. Дійшло до анекдотичного, бо згадали СРСР, який ніби розвалили українці, КДБ, який, виявляється, теж побороли українці. Питали навіть, за які партії голосувати, відвівши основну тему якомога далі.

Кожен виходив до мікрофона зі словами та проханнями знайти вихід, але жоден нічого не запропонував. Склалось враження, що понад 10 років усі протирали штани, а тепер прокинулись – перед наступними виборами. Людей просто переконували, що питання сміття треба вирішити сміттєзаводом. Дуже смішно було, коли представники влади йшли до мікрофона та кричали що влада нічого не робить!

У них дуже гарно виходило обливати брудом себе ж самих. Пропонували скинути мера, але ж проблему зі сміттям це не вирішить. Депутати писали у своїх програмах про те, що слід щось уже робити зі сміттям, але за півроку нічого так і не вдіяли. Політики лають один одного, звинувачують владу, але ж влада – це і є вони. Інші партії та організації пропонували альтернативи, які зводились лише до побажань. Хтось відкрито рекламувався, але від реклами сміття теж не поменшає.

Тоді згадали ідею побудови переробного заводу. У повітря піднялась «ганьба». Політики пояснювали, що ситуація не легка, запевняли, що підтримують громаду, але у чому суть їх підтримки, крім моральної, не пояснили. Наголошували, що питання треба вирішувати якоюсь міфічною лінією з переробки. Технологічно розказували, як усе буде гарно, які податки будуть платитись та як безпечно для довкілля це буде.

Найбільше людям сподобалась фраза, що ми маємо право «возмущатися», від чого стало ясно, що лінію з переробки будуть будувати без рішення громади. Мовляв, буде надходити сміття з часом переробки 72 години, але ніхто не уточнив, що сміття для переробки треба привезти. Згодом, через обурені викрики людей, політики почали знаходити для заводу «легші» синоніми – сміттєсортувальний, сміттєпереробний, сміттєутилізаційний.

Екологи б’ють на сполох. Переробний завод, тепер це так називається, хочуть побудувати саме в Тернопільській області, бо інші не дозволяють. Кажуть, підприємство буде навіть сплачувати податки, але хто компенсує наше здоров’я? Тернопіль виробляє 20 тон сміття щоденно, це 7200 тонн в рік. Планують будувати завод потужністю 500 тисяч тон на рік на площі біля 5 гектарів.

Не задіяні потужності будуть компенсувати з сусідніх областей. Треба зрозуміти, що якщо в нашій області, або Тернополі побудують подібний об’єкт, то на нього ніколи не пустять навіть санстанцію. Як це не називай – все одно це буде сміттєвий завод, який завжди буде діяти в межах чиновницької «норми» для здоров’я. А такий завод у Тернопільській області – це повне знищення екологічної зони, це біда нас усіх. Лінія переробки, яка би вона екологічна не була, буде переробляти сміття.

Переконували за те, що треба шукати сучасних рішень, але і в Європі проблема сміття не вирішена – згадайте Неаполь, який нещодавно був так само завалений сміттям, через те, що комунальні служби міста не справлялись з ситуацією. В них є так само сміттєпереробні заводи, які спалюють сміття, і ніякої революційної ідеї, яку обіцяють «просвітлені» тернопільські політики, просто не існує.

Згодом у мікрофон, під прикриттям націоналістичних ідей, почали знову переконувати за завод, але люди перестали вслухатися у «патріотичні» слова. За гаслами «слава Україні» вже не було чути шляхів вирішення проблеми. Сміттєсортувальний – але все одно він буде переробляти сміття. Казали, українські сили вирішать питання, бо ж сидять в обласній раді, але ж вони у своїх програмах якраз і описували побудову сучасного заводу.

Нас вперто переконують, що сміттєзавод єдиний вихід – вигідний і потрібний. Можливо, знайдеться наївний, який видасть на це землю. Він не зрозуміє що це буде кінець. Вітер рознесе кислотні дощі в кожний двір, як це було з фосфором під Жидачевом. 500 тисяч тон кислоти випало на наші голови, але про це влада мовчала. Треба зрозуміти, що побудова такого підприємства у Тернопільській області – це екологічна криза всього краю, а ми будемо обдурені політиками.

За їх логікою, вони будуть голосувати проти сміттезвалища, але вони ж промовчали, що підтримають сміттєзавод. Нас переконають для початку побудувати сортувальну лінію, яка за рік переросте в гіганта переробки. Тоді і почнеться кінець нашому файному курортному краю.

Горе-політики обіцяють та звинувачують у бездіяльності влади – владу. Обіцяють, що залишаться на боці громади, але голосують інакше. Подумайте, чи варто вірити політикам та вірити кожному їх слову? Треба очікувати, що нас обдурять, бо нас дурять кожен день.

Навіть кредит нічого не вирішить, бо нещодавно кабінет міністрів узяв кредит в Канади на 250 млн. гривень на запуск українського супутника, бач телевізор хочуть дивитись. То хто ж повірить, що в умовах кризи знайдеться зарубіжний інвестор, що буде дбати про мешканців області? Хіба вліземо в кредитне ярмо?

А віддавати будуть платники податків області. То ж яка може йти мова про кредит на сміттєпереробний завод? Не вірте партіям, політикам, а тим більше владі, бо ж обдурять… обдурять… і ще раз обдурять. Не вірте брехунам, а коли часто запитують за кого голосувати – кажіть проти всіх, бо якщо будемо голосувати за таких політиків, які є, то варто запасатись протигазами, ліками та терпінням…

Джерело: protuvsih.com.ua